Історія справи

Постанова ВАСУ від 12.03.2015 року у справі №800/17/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2015 року м. Київ справа № 800/17/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Кравцова О.В.,

Судді Єрьоміна А.В.,

Калашнікової О.В.,

Маслія В.І.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності незаконною,

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2015 року ОСОБА_4 (надалі також - позивач) звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України (надалі - відповідач, ВР України), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного розгляду питання про прийняття його відставки як судді Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідач, отримавши подання Вищої ради юстиції про його звільнення у відставку в лютому 2014 року, допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у не розгляді протягом 11 місяців даного питання. Вказав, що протиправна бездіяльність ВР України позбавила його права на отримання грошової допомоги.

Представник відповідача надала через канцелярію Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на даний адміністративний позов, в яких зазначила, що ВР України не була допущена протиправна бездіяльність щодо несвоєчасного розгляду питання про прийняття відставки позивача, оскільки законодавством не встановлено протягом якого строку ВР України, відповідно до вимог частини п'ятої статті 126 Конституції України повинна прийняти рішення щодо звільнення судді з посади. Окрім того, тривалий розгляд заяви позивача спричинений прийняттям указу Президента України від 27 серпня 2014 року № 690/2014 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України» та призначення позачергових виборів. Урочисте засідання першої сесії Верховної Ради України восьмого скликання відбулось лише 27 листопада 2014 року.

Позивач в судове засіданні не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, надавши до суду клопотання про відкладення розгляду даної адміністративної справи, оскільки він перебуває на лікарняному. Однак, документів, що підтверджують дану обставину до клопотання не додав.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

Постановою ВР України від 8 липня 2005 року №2788-ІV ОСОБА_4 був обраний на посаду судді Апеляційного суду Дніпропетровської області безстроково. Стаж роботи у позивача на посаді судді, із врахуванням роботи на посаді судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, складає 23 роки 5 місяців.

11 січня 2014 року позивачем подана заява до Вищої ради юстиції про внесення подання про звільнення його з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.

11 лютого 2014 року Вищою радою юстиції заява позивача була розглянута та задоволена, у зв'язку чим було внесено подання до ВР України про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у відставку.

В лютому 2014 року подання, разом з відповідним пакетом документів, було передано до ВР України.

25 грудня 2014 року ВР України прийнято постанову № 59-VIII «Про звільнення суддів», якою, відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України у зв'язку з поданням заяви про відставку, звільнено, зокрема, з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4

Не погоджуючись із тривалим (несвоєчасним) розглядом відповідачем питання про прийняття його відставки як судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не допущена бездіяльність щодо несвоєчасного розгляду питання про прийняття відставки позивача з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 27 частини першої статті 85 Конституції України передбачено, що до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, обрання суддів безстроково.

Згідно зі статтею 100 Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (надалі - Закон N 2453-VI ) суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

Пунктом 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України встановлено, що однією з підстав звільнення судді з посади, органом, що його обрав або призначив є подання суддею заяви про відставку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 109 Закону N 2453-VI суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади. У разі звільнення судді з посади в результаті внесення такого подання Вища рада юстиції повідомляє про це Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.

Статтею 111 Закону N 2453-VI передбачено, що Порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, встановлюється цим Законом та Регламентом Верховної Ради України.

Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок.

Розгляд питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради України починається з доповіді Голови Вищої ради юстиції або члена Вищої ради юстиції, який діє за його дорученням.

Рішення про звільнення з посади судді приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України і оформляється постановою Верховної Ради України.

У разі неодержання кількості голосів народних депутатів України, передбачених частиною четвертою цієї статті, щодо звільнення з посади судді, обраного безстроково, проводиться повторне голосування.

З матеріалів справи вбачається, що 14 лютого 2014 року Апаратом ВР України одержано від Вищої ради юстиції подання від 13 лютого 2014 року № 7/0/12-14 про звільнення суддів, у тому числі і позивача, що було направлено Голові комітету ВР України з питань верховенства права та правосуддя, як профільному комітету для підготовки проекту постанови ВР України про звільнення суддів у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до листа Комітету з питань правової політики і правосуддя № 04-29/12-1114(56265) від 10 березня 2015 року проект постанови ВР України «Про звільнення суддів» № 4016а від 5 червня 2014 року було підготовлено до розгляду на пленарне засідання парламенту після включення цього питання Погоджувальною радою депутатських фракцій (груп) до тижневого порядку денного пленарних засідань з урахуванням проведення сесій та роботи ВР України нового скликання у пленарному режимі.

Згідно із змісту стенограми сорок восьмого пленарного засідання ВР України від 5 червня 2014 року заступник Голови ВР України Кошулинський Р.В., який вів пленарне засідання, поставив на обговорення проект вищенаведеної постанови.

Відповідно до вимог статті 11 Закону N 2453-VI член Вищої ради юстиції Махніцький О.І. доповів обставини у зв'язку з якими пропонувалось розглянути проект постанови 4016а та зачитав прізвища суддів, яких Вища рада юстиції пропонує звільнити, враховуючи і ОСОБА_4

Відповідно до вимог статті 113 Регламенту ВР України, затверджений Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України» (надалі - Регламент) розгляд постанови був проведений за процедурою повного обговорення законопроектів, що визначена у статті 30 Регламенту.

За результатами розгляду та обговорення питання про звільнення з посад суддів у відставку на пленарному засіданні ВР України 5 червня 2014 року проект постанови ВР України № 4016а від 5 червня 2014 року було прийнято за основу. Однак, у зв'язку з тим, що у народних депутатів України виникли сумніви щодо можливості звільнення деяких суддів, що були включені до проекту постанови № 4016а, комітету з питань верховенства права та правосуддя ВР України сьомого скликання доручено доопрацювати зазначений проект постанови з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд ВР України у другому читанні.

В серпні 2014 року було достроково припинено повноваження ВР України та призначено позачергові вибори до ВР України на 26 жовтня 2014 року.

Відповідно до частини другої статті 106 Регламенту, прийняті ВР України попереднього скликання в першому чи наступних читаннях законопроекти, але не прийняті в цілому, готуються і розглядаються ВР України нового скликання за процедурою підготовки до другого читання, встановленою Регламентом.

Однак, стаття 106 Регламенту не передбачає підготовки і розгляду ВР України нового скликання проектів постанов, прийнятих ВР України попереднього скликання в першому читанні (за основу), а встановлює такі процедури лише відносно підготовки і розгляду ВР України нового скликання законопроектів, а тому проект постанови ВР України «Про звільнення суддів» від 5 червня 2014 року № 4016а у зв'язку із закінченням повноважень ВР України сьомого скликання вважається знятими з розгляду із відповідним зазначенням про це в базі даних законопроектів електронної комп'ютерної мережі веб-сайту ВР України.

Тому питання про звільнення позивача з посади судді у відставку було підготовлено до розгляду на пленарне засідання парламенту після включення цього питання Погоджувальною радою депутатських фракцій (груп) до тижневого порядку денного пленарних засідань у встановленому порядку було підготовлено проект постанови ВР України «Про звільнення» № 1624 від 24 грудня 2014 року, який за результатами розгляду на пленарному засіданні 25 грудня 2014 року прийнято в цілому більшістю від конституційного складу ВР України.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що жодного порушення процедури розгляду питання звільнення судді з посади у відставку судом не встановлено.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не була допущена бездіяльність стосовно несвоєчасного розгляду питання про прийняття відставки позивача як судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, оскільки ВР України були здійснені дії щодо розгляду даного питання (обговорення проекту постанови № 4016а "Про звільнення суддів" та прийняття даного проекту за основу 5 червня 2014 року), однак дострокове припинення повноважень ВР України та призначення позачергових виборів до ВР України спричинили тривалий розгляду заяви позивача, що спростовує доводи позивача про вчинення відповідачем бездіяльності.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності незаконною.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 159-163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності незаконною.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано.

Рішення підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Заява про перегляд судового рішення може бути подана не пізніше 10 днів з дня ухвалення судового рішення безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий суддя Кравцов О.В.

Судді Єрьомін А.В.

Калашнікова О.В.

Маслій В.І.

Швед Е.Ю.